ВСТУП
В своєму анонсі про історико-культурологічний захід «Хмельниччина на Поліссі. Рік 1650», присвячений 370 річниці кампанії 1650 р. на Житомирщині під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 рр. ми висловлювали обережний, але невиправний оптимізм відносно того, як відбудеться цей довгоочікуваний фестиваль.
І ось із невимовним захватом та величезною вдячністю всім, хто взяв участь в організації та проведенні заходу, ми звітуємо про його успішне завершення.
Отже, один з небагатьох заходів історико-культурологічного та військово-історичного характеру, який не зірвався у коронавірусному сезоні 2020 р. відбувся!
Звісно ж, захід не міг стати фактм нашої спільної долі без багаторічної титанічної праці мецената, колекціонера і товариша по зброї ГО ДВКА Олексія Шереметьєва, за яким стоїть блискучий колектив Музею Шереметьєвих, Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих, та Мистецького маєтку Ставки.
Олексій Шереметьєв з президентом ГО ДВКА Олексою Руденком та головою Ставчанської селищної ради Віктором Волинцем
Всебічну підтримку заходові надали гостинні мешканці с. Ставки Радомишльського району Житомирської області на чолі зі Ставецькою селищною радою та її незмінним головою енергійним Віктором Волинцем.
Захід вийшов насиченим, осяяним фантастичною сонячною погодою Житомирського Полісся та щирою увагою місцевих мешканців і гостей фестивалю.
Особливість заходу «Хмельниччина на Поліссі. Рік 1650» – його трьохвимірність.
Фото- та відеозвіти дивіться на нашій сторінці.
ПЕРШИЙ ВИМІР ЗАХОДУ
Перший вимір – батально-історичне дійство за участі фанатів військово-історичного руху України, членів ГО ДВКА та їх партнерів із братерських військово-історичних клубів, – ВІК “Росичі”, Полонія”, “172 полк”.
Саме зусиллями реконструкторів видовищна частина заходу продемонструвала глядачам, яких несподівано зібралося кількасот, епізоди історії Радомишльщини 1650 р., пов’язані із протистоянням козацьких військ та армії Речі Посполитої при спробі встановлення кордонів Української козацької держави після Зборівського миру 1649 р.
Ще до початку основної частини фестивальних заходів, увечері 11 вересня учасники провели злагодження та тактичну гру у фантастичній частині розлогих теренів с. Ставки близько від р. Тетерів, – в урочищі “Ринва”.
Реконструктори в урочищі “Ринва”
Це відновлене силами співробітників Мистецького маєтку “Ставки” джерело у поліському лісі, з ретельно обкладеним каменем річищем.
Головне ж батально-історичне дійство відбувалося 12 вересня на терені, підготовленому таким чином, аби познайомити глядачів з тактикою військ XVII ст., особливостями інженерної складової військового мистецтва доби Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Козацькі підрозділи, що діяли “від оборони”, створили польову”фортецю” з рогаток, “гуляй-городів”, возів та вели вогонь з “органок”.
Перевагою вірних Речі Посполитій підрозділів була наявність артилерії більш потужного калібру та кінноти, що блискуче маневрувала на “полі бою”.
Неодмінною складовою батально-історичного дійства був потужний вогонь з реплік гармат та органок, постійний вогонь з муляжів вогнепальної зброї піхотних підрозділів ворогуючих сторін.
Не було забуто і про таку традицію війн XVI-XVII ст. як двобої-герці холодною зброєю. Це дозволило з успіхом виконати такий пункт програми заходу, як проведення кінозйомок промо-ролику Музею Шереметьєвих.
Окрім відтворення збройного зіткнення між шляхетським підрозділом повітового полку “посполитого рушення” Київського воєводства та реєстровцями й повстанцями Київщини та Житомирщини, перед глядачами постали два військово-історичних табори ворогуючих сторін з історичними наметами, шатрами, спорядженням, меблями, скринями тощо.
Справжній майстер-клас блискучої наукової реконструкції жіночого та дівочого вбрання XVII ст., а також побуту шляхетського стану, було продемонстровано гостею фестивалю Іреною Поґоржельською, (м. Київ), науковою співробітницею ДП “Охоронна археологічна служба України”, дослідницею та реставраторкою історичного одягу.
Слід відмітити участь у заході не тільки самої пані Ірени, але всієї її родини у повному складі – адже молодий історик Станіслав Поґоржельський командував всіма підрозділами Речі Посполитої «яко полковник повітового полку Київської землі», а Ян Поґоржельський був обозним шляхетського табору. Дочка ж подружжя Ельжбета була, і вже не вперше, ефектною моделлю для демонстрації складного дівочого вбрання юної шляхтянки.
Багато хто з учасників не відставали від знаних метрів досліджень та реконструкції і, звісно ж, це не єдина ціла родина, що взяла участь у заході.
Отже, видовищна та історична складова військово-історичної реконструкції склали основу першого виміру історико-культурологічного заходу.
Усього ж у фестивалі взяли участь 83 учасники з міст Києва, Житомира, Запоріжжя, Миколаєва, Вінниці, Радомишля. З них 65 були задіяні у безпосередньому відтворенні бойового епізоду, з них шестеро кавалеристів. Артилерійська потуга складалася з одного фальконета, трьох малих гарматок та двох органок.
ДРУГИЙ ВИМІР ЗАХОДУ
Доброю традицією Мистецького маєтку «Ставки» є відкриття виставки кожного разу, коли в маєтку відбувається яка-небудь імпреза. Не винятком стала і «Хмельниччина на Поліссі. Рік 1650».
Силами співробітників Музею Шереметьєвих під керівництвом невтомної Тетяни Нізамової було розгорнуто виставку раритетів козацької доби з унікальної збірки колекціонерів.
Вдячні Тетяні Нізамовій за кропітку працю
Перлиною виставки була експонована козацька печатка першої половини XVII ст., якою користувалися кілька гетьманів України, у тому числі Богдан Зиновій Хмельницький (1595-1657).
Відомий науковець Микола Бендюк (м. Острог) вдивляється в печатку Війська Запорозького
Учасники ГО ДВКА на виставці раритетів козацької доби
Серед відвідувачів експозиції були енергійний історик Олександр Алфьоров, що нещодавно проголосив про сенсаційну знахідку монет княжої доби на Житомирщині; керівник арт-кластеру Острозької академії, художник-реставратор Державного історико-культурного заповідника Острога, мистецтвознавець, краєзнавець, історик, колекціонер, автор численних наукових праць, викладач Острозької Академії, реставратор ікон Микола Бендюк; блискучий знавець історії та геральдики, упорядник унікального видання «Наш герб» Богдан Завітій; головна редакторка та шеф видавничого дому «Антиквар» Ганна Шерман; співробітник кількох львівських музеїв Данило Бержецький; директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею Олег Тіщенко; делегації військових аташатів амбасад Республіки Польща та Литовської республіки в України та багато інших поважних осіб, симпатиків подвижницької діяльності Олексія Шереметьєва та його однодумців.
Натхненник історико-культурологічного заходу у Мистецькому маєтку “Ставки” Олексій Шереметьєв
Велика територія Мистецького маєтку «Ставки» та англійського парку довкола нього, розчищена зусиллями команди Шереметьєва, виконуючи антивірусні заходи, була майстерно поділена на окремі дистанційовані локації, забезпечена засобами дезинфекції та антисетиками, що свідчить про високий рівень організованості та усвідомлення небезпек і викликів сьогодення.
ТРЕТІЙ ВИМІР ЗАХОДУ
Аби розвивати Мистецький маєток “Ставки” всебічно, не зациклюватися на виключно реконструкторських тусовках та серйозних виставкових проектах, організатори на чолі з Олексієм Шереметьєвим, його родиною та співробітниками, влаштували учасникам і гостям заходу справжній сюрприз: у фестивалі був іще й третій вимір, музичний.
Важко уявити, але до скромного села на Житомирщині прибули гурти та виконавці, які зробили б честь і столичній сцені. Адже увечері 12 вересня 2020 р. на підсвіченій вогнями сцені під відкритим небом біля давнього маєтку Дуніних-Вонсовичів, над реставрацією якого невтомно працює команда Шереметьєва, перед захопленою публікою виступили команди та виконавці, що вміють потішити своєю енергією, майстерністю та несамовитим драйвом.
Отже, вечірнє небо над Ставками палало, а терен здригався від потужних звуків від виступів:
- “Перлини степу”, етно-рок гайдамаків на чолі з Олегом “Бородою” Нікішовим;
- “Брем Стокера”, сінт-панк-етнохуліганів з Рівного на чолі з Олексієм “Льохою” Казанцевим;
- “Аури”, крутої банди на чолі з Дмитром Дзюбою, що одночасно є учасником проекту “Харцизи”;
- “Харцизів”, блискучої групи етно-рок-акустик харцизяк на чолі Євгеном Заблоцьким, не тільки співаком, а й реставратором вищого класу. Незабутні хіти “Шибеник”, “Я жбурляю”, “Лебеді” досі лунають в головах тих, хто чув цей, як виявилося, перший публічний виступ групи, яка досі вважалася інтернет-проектом;
- Христини Панасюк, волонтерки, співачки, авторки пісень;
- Сергія “Сєні” Присяжного, фронтмена хмельницької групи “Мотор’ролла”, володаря неймовірної харизми, потужного голосу та драйвового стилю виконання гітарних рифів.
Несподівано для себе та й для учасників заходу його ведучим став запальний директор Здолбунівського районного історико-краєзнавчого музею Олег Тіщенко, відомий як “Олаф Борода”
Забувши про суворі правила військово-історичної автентичності, культивовані принаймні частиною учасників руху “живої історії”, члени ГО ДВКА та їх побратими з інших реконструкторських клубів разом із гостями фестивалю та місцевими мешканцями дали волю почуттям, гаряче та дієво, “вогнем та маневром” підтримали музикантів.
ЕПІЛОГ
Все має свій початок і свій кінець. Місяці складної підготовки до проведення заходу минули непомітно, а три вересневі дні у Ставках пролетіли як одна мить.
Насичену програму історико-культурологічного заходу «Хмельниччина на Поліссі. Рік 1650» було виконано на всі 100%.
Учасники роз’їхалися, тепло попрощавшися між собою та з чудовою командою організаторів фестивалю на чолі з його натхненником Олексієм Шереметьєвим.
Адже його Музей Шереметьєвих, гаслом якого є “Збережена пам’ ять нації”, зробив все можливе, аби видовищне дійство відбулося на високому рівні, і всіма своїми вимірами привернуло увагу до збереження та примноження історичної пам’ яті України та українців.
Ми віримо, що в такої співпраці учасників військово-історичного руху, “руху живої історії” та відповідальними колекціонерами, науковцями, музейниками, популяризаторами історії є майбутнє.
Підготував:
Олекса Руденко,
президент ГО ДВКА,
заслужений художник України,
доцент кафедри графіки ВПІ НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»
член Українського Геральдичного Товариства,
член експертної дорадчої групи з питань військової символіки
ГУ РСМЗ Збройних Сил України,
співорганізатор історико-культурологічного заходу “Хмельниччина на Поліссі. Рік 1650”