УЧАСТЬ ГО ДВКА У ПРЕЗЕНТАЦІЇ КНИГИ ВИДАВНИЦТВА «ЛАУРУС» АВТОРСТВА ТЕТЯНИ ТАЇРОВОЇ-ЯКОВЛЕВОЇ «МАЗЕПА. ДІАРІУШ ПРАВОСЛАВНОГО ШЛЯХТИЧА. РУЇНА».
8 жовтня 2021 р. на запрошення Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та видавництва «Лаурус» невелика делегація ГО ДВКА та загін партнерів з клубу «Росичі» взяли участь у досить незвичній імпрезі.
Серед розкішного антуражу замкового комплексу в Батурині, у променях осіннього сонця та при велелюдному і поважному зібранні учасники військово-історичного руху «проілюстрували» своїм аматорським акторським скетчем сторінки свіжовиданої видавництвом «Лаурус» книжки Тетяни Таїрової-Яковлевої «Мазепа. Хроника православного шляхтича. Руина». Це перша новела авторки в жанрі художньої прози. Адже Тетяна Таїрова-Яковлева відома як серйозна й ґрунтовна історикиня, дослідниця ранньомодерної епохи, особливо періоду української Гетьманщини. Дещо незвичним є те, що це російська авторка, представниця Санкт-Петербурзького університету та російської школи академічної історичної науки.
Що ж, віримо, що не все ще пропаще в північно-східного сусіда…
Сама Тетяна Генадіївна була присутня на презентації свого літературного дебютного твору і, судячи зі світлин, побачене й відчуте їй сподобалося.
Під коментар члена ГО ДВКА, заслуженого артиста України Олексія Паламаренка, реконструктори відтворили епізод історичної новели Тетяни Таїрової-Яковлевої – захоплення 1674 р. в полон запорожцями Івана Мазепи як посланця гетьмана Петра Дорошенка…
Здається, директорці «Гетьманської столиці» Наталі Ребровій, науковій співробітниці Любові Кияшко та директорці видавництва «Лаурус» Поліні Лавровій, з якими ГО ДВКА планували свій виступ, вдалося зберегти інтригу до кінця, і гостей презентації дійсно заскочили зненацька мушкетні постріли та коротка сутичка запорожців з татарським почтом Мазепи. Роль самого майбутнього гетьмана виконав неперевершений учасник ГО ДВКА Ярослав Павлишинець.
Фотозвітів про цей акторсько-реконструкторський скетч було чимало, але, на нашу думку, найбільш вдалими були світлини приятеля ГО ДВКА харківського історика Владислава Яценка.
Презентація, почесними гостями якої стали чимало поважних осіб, серед яких був третій Президент України Віктор Ющенко, Голова Меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров та інші лідери кримських татар, директор Національного музею історії України Федір Андрощук, меценат Євген Сур, генеральний продюсер “Фільм. Юа Ґруп” Віктор Мирський, представники музейної спільноти, видавці, діячі кіно- і телекомпаній, відбулася у щирій, дружній та сонячній атмосфері.
«Цвяхом» презентації, на наш погляд, була поява і участь у ній відомого колекціонера і мецената, засновника Музею Шереметьєвих Олексія Шереметьєва, який представив публіці спільно із Тетяною Таїровою-Яковлевою унікальні раритети.
Це печатка князя Івана Мазепи з колекції Музею Шереметьєвих та документ із Австрійського державного архіву про надання українському гетьману імператором Йозефом І титулу князя Священної Римської імперії германської нації.
Відомий дослідник та популяризатор історії та мандрівник Ігор Полуектов написав про цю подію так:
«Гетьман Іван Мазепа планомірно вибудовував Українську державу. Князівський титул підкреслював суверенність його влади та визнання України з боку найбільшого наддержавного утворення тогочасної Європи. Князем Івана Мазепу титулували тогочасні німецькі та британські видання, а у гербовниках публікували його князівський герб.
Під впливом «антимазепинської» політики спочатку царської Росії, а потім Радянського Союзу ця тема ніколи належно не досліджувалася. Панувала думка, що Іван Мазепа князівський титул отримав, але так і не користувався ним.
Усталену точку зору докорінно змінили нещодавно віднайдені унікальні артефакти. Це срібна печатка Івана Мазепи із колекції Музею Шереметьєвих, атрибутована відомою дослідницею історії Гетьманщини Тетяною Таїровою як особиста князівська печатка гетьмана. Зображення на печатці практично повторює князівський герб Мазепи із гербовника 1887 року. На ній є знак старовинного герба «Курч» із півмісяцем та шестикутною зіркою, шляхетська корона над щитом, князівська мантія та князівська корона. Відомий меценат і колекціонер сфрагістики Олексій Шереметьєв придбав цю печатку у 2013 році у мешканця Черкащини. Відомо, що Черкащиною пролягав шлях відступу україно-шведських військ від Полтави влітку 1709 року. Ця печатка є цінним надбанням Музейного фонду України і свідчить про те, що Іван Мазепа прийняв князівський титул, виготовив печатку із князівським гербом і в очах свого оточення сприймався як князь.
У вересні 2021 року заповідник «Гетьманська столиця» отримав завірену копію документа з Австрійського державного архіву, виявленого і замовленого Тетяною Таїровою. Це канцелярська німецькомовна копія особистого листа Івана Мазепи до імператора Священної Римської імперії Йозефа І з проханням надання йому княжого титулу, завізована ерцканцлером, архієпископом Майнцським Л.Ф. фон Шенборном. Це переклад листа, оригінал якого був написаний іншою мовою (латиною). У листі до імператора Іван Мазепа, зокрема, писав: «я і надалі бажаю за будь-яких обставин бути з моїми козаками форпостом усього християнства». Також на документі є канцелярські помітки Aulla expedition (Придворної експедиції) про те, що 1 вересня 1707 року гетьман Мазепа отримав титул імперського князя.
Через 314 років, завдяки співпраці «Гетьманської столиці» з історикинею Тетяною Таїровою, колекціонером Олексієм Шереметьєвим, меценатом Євгеном Суром ці артефакти повернулися до Батурина. Побачити їх на власні очі можна на виставці «Гетьман Іван Мазепа – князь Священної Римської імперії», яка триватиме до 16 листопада 2021 року у палаці гетьмана Кирила Розумовського.»
ГО ДВКА щиро вдячне за довіру Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця», видавництву «Лаурус», Музею Шереметьєвих та особисто пані Тетяні Таїровій-Яковлевій.
Підготував:
Олекса Руденко,
президент ГО ДВКА,
заслужений художник України,
доцент кафедри графіки ВПІ НТУУ “КПІ ім. Ігоря Сікорського”
член Українського Геральдичного Товариства,
член експертної дорадчої групи з питань військової символіки
ГУ РСМЗ Збройних Сил України